|
Організація
педагогічного процесу в різновіковій групі днз №8
 Навчання та виховання дітей різновікової групи здійснюється зв програмою "Оберіг". Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «Оберіг» розроблена з метою актуалізації питань становлення майбутньої особистості, починаючи від зачаття дитини, її народження, подальшого розвитку, виховання і навчання у перші три роки життя. Змістове наповнення програми узгоджено із чинним нормативно-правовим законодавством та Базовим компонентом дошкільної освіти.
У програмі розкриваються особливості розвитку дитини раннього віку, включаючи пренатальний і перинатальний періоди розвитку; визначаються основні завдання за змістовими розділами, що охоплюють найважливіші етапи життєдіяльності малюка певного віку; містяться орієнтовні показники розвитку та поради батькам. Крім цього, наприкінці кожного року життя представлено інформацію про досягнення психічного розвитку дитини, що виявились у цей віковий проміжок. Матеріали програми адресовано турботливим батькам, педагогам і психологам різних форм здобуття освіти дітьми раннього віку. Програма складається з таких ліній розвитку:
1. Фізичний розвиток
Основні завдання
Збереження і зміцнення здоров’я
- спрямовувати роботу на забезпечення охорони життя дітей, збереження і зміцнення їхнього здоров’я, запобігання психічної та фізичної перевтоми;
- продовжувати формувати елементарні культурно-гігієнічні навички, привчати слідкувати за чистотою та охайністю зовнішнього вигляду, формувати культуру поведінки під час прийому їжі;
- ознайомлювати з елементарними правилами безпечної поведінки, сприяти формуванню вольових зусиль при виконанні рухових дій, наполегливості в подоланні страху, розвитку відчуття обережності під час рухової діяльності;
- виховувати інтерес до оздоровчих процедур, стимулювати бажання брати в них участь (загартування, виконання вправ, прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку пору року тощо);
- сприяти усвідомленню значення для здоров’я людини всіх оздоровчих заходів.
Формування культурно-гігієнічних навичок і здорового способу життя
- виховувати позитивне ставлення до культурно-гігієнічних процедур; пояснювати їх значення для здорового способу життя;
- вчити мити руки та обличчя, не розбризкувати воду; самостійно закатувати рукава одягу, користуватися милом, насухо витирати руки та обличчя рушником;
- заохочувати до використання предметів особистої гігієни (носовичок, гребінець, рушник);
- вчити самостійно одягатися та роздягатись у певній послідовності, складати свої речі, підтримувати охайний зовнішні вигляд;
- спонукати без примусу самостійно та акуратно, не поспішаючи, із задоволенням їсти, привчати добре пережовувати їжу із закритим ротом; тримати ложку у правій руці, користуватися серветкою, виходити із-за столу, підсувати стілець, дякувати;
Забезпечення безпеки життєдіяльності
- ознайомлювати з елементарними правилами безпечної поведінки у предметному (не гратися гострими предметами, миючими засобами, сірниками, електроприладами; не брати до рота пігулки, дрібні предмети), природному (не коштувати будь-які ягоди, овочі, фрукти без дозволу дорослого; не чіпати тварин з вулиці, яких не знає) і соціальному (не брати гостинці з рук незнайомих людей) довкіллі;
- пояснювати небезпеку дій, що призводять до травматизму (не штовхати один одного, не стояти поряд з гойдалкою);
- вчити дослухатися до порад, прохань, зауважень дорослого; адекватно реагувати на заборони.
Загартовування
- у групових приміщеннях забезпечувати відповідний температурний режим та чистоту повітря, здійснювати систематичне провітрювання, дотримуватися температур повітря +21 С, +22 С. Під час денного сну оптимальна температура в спальні +16 С, +18 С;
- створювати умови для прийняття дітьми повітряних ван під час переодягання до 6-8 хвилин, поступово збільшуючи тривалість до 8-10 хвилин, починаючи з температури повітря + 22 С, поступово знижуючи до + 18 С;
- виводити дітей на прогулянки (не менше 2 разів на день) із загальною тривалістю перебування на свіжому повітрі до 4-ох годин. У зимовий період при температурі повітря не нижче -10 С, -12 С;
- влітку діяльність дітей намагатись організовувати на свіжому повітрі. Перебування дітей під прямим сонячним промінням поступово збільшувати від 4-5 до 20 хвилин впродовж дня. Якщо температура досягає + 28 С сонячні ванни приймати не можна;
- використовувати широкий спектр засобів загартовування з метою оздоровлення дітей:
умивання обличчя, рук до ліктів теплою (26 °С), а потім прохолодною (20 °С) водою;
сухе та вологе обтирання ніг; ходіння дітей босоніж по килиму; ходіння по вологій доріжці; тупцювання у ванночці з морською водою, на дні якої є дрібна галька діаметром до 1 см;
- обливання ніг водою, температура якої поступово знижується від (+36 С до + 20 С°) через кожні 1-2 дні на 1 С°; обливання ніг водою контрастних температур, використовуючи прохолодну воду +22, +20 С° та теплу +34,+36 С°, потім знову прохолодну;
сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання тіла (початкова температура води +36 С°, кінцева +26, +24 С°), обливання тіла контрастною температурою. Тривалість обливання збільшувати з 15 сек. до 35 сек. Температура повітря не нижче +23, +22 С°;
купання у басейні та відкритих водоймах у безвітряну погоду при температурі повітря +25 С° і температурі води не нижче +23 С°.
Тривалість купання поступово збільшувати від 3 до 6-8 хвилин.
Розвиток м’язово-рухової діяльності
- забезпечити збагачення рухового досвіду, спонукати до виявлення активності та самостійності;
- стимулювати інтерес та бажання брати участь у руховій діяльності, ігрових вправах та рухливих іграх, охоче виконувати разом з дорослим та іншими дітьми рухові та ігрові дії;
- сприяти вияву позитивних емоцій, домагатися радісного, піднесеного настрою в процесі виконання рухових дій; забезпечувати атмосферу доброзичливості та комфорту;
- продовжувати формувати вміння зберігати стійке положення тіла у всіх видах діяльності (статичних положеннях та в динаміці), орієнтуватися в просторі; сприяти вправлянню у ходьбі, бігові, рівновазі, стрибках, повзанні, лазінні, коченні, киданні та ловлі м’яча;
- систематично проводити різні форми фізкультурно-оздоровчої роботи (ранкова та гігієнічна після сну гімнастика, фізкультурні заняття, рухливі ігри тощо);
- залучати до самостійної рухової діяльності під наглядом дорослого, здійснювати регулювання їхньої рухової активності.
2. Сенсорно-пізнавальний розвиток
Основні завдання
Розвиток сенсорики, психічних процесів
- вчити виділяти форму, величину, колір, як особливі ознаки предметів, розвивати уявлення про їх різновиди, розуміти і використовувати в мові слова-назви форм, величини;
- вчити: визначати форму, величину, колір предметів шляхом зорового, дотикового і рухового відчуття, порівнюючи їх між собою;
- збагачувати сенсорно-руховий досвід у процесі ознайомлення з формою, величиною і кольором предметів;
- вчити розрізняти форму (геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник, куля, куб), вибирати предмети за двома заданими сенсорними властивостями (величина і форма);
- вправляти у визначенні розміру предметів шляхом накладання, прикладання (маленький, менший, найменший; великий, більший, найбільший та ін.);
- ознайомлювати з кольорами (чорний, білий, червоний, жовтий, зелений, синій); заохочувати до впізнавання знайомих кольорів у предметному оточенні;
- закріплювати вміння групувати і класифікувати предмети за різними ознаками; - вправляти у розкладанні однорідних предметів різних за формою, розміром, кольором на дві групи;
- вчити визначати розташування предметів у просторі (біля, під, над, в тощо); орієнтуватися у часових проміжках (день, ніч); розрізняти кількість предметів (багато - один, багато - мало);
- продовжувати розвивати дотикові, нюхові, смакові та слухові аналізатори; вчити впізнавати предмети на дотик (м’який, твердий, шершавий, гладенький), нюх (пахне яблуком, полуницею), на смак (банан, морква), на слух (телефон, музичний інструмент, цвірінькання горобчика).
Розвиток предметної діяльності
- удосконалити дії з предметами, що оточують дитину (відчиняти й зачиняти двері, витирати стіл, одягати і годувати ляльку та ін.), що вимагають точних координованих рухів (пересипання, переливання, сортування предметів);
- продовжувати ознайомлювати з предметами повсякденного вжитку (посуду, побуту, одягу); вчити використовувати їх за призначенням; вправляти у перенесенні засвоєних дій з предметами на інші незнайомі предмети;
- формувати елементарні трудові дії: розставляти на свої місця іграшки, складати їх в коробку, шухляду; розкладати ложки перед обідом.
- привчати виконувати трудові доручення дорослих: принести, допомогти, потримати, витерти і т. ін.;
- продовжувати вчити обстежувати предмети за формою, величиною, кольором, активно діяти з будівельним матеріалом та конструктором (будувати вежі, будиночки, гаражі, меблі); збирати й розбирати пірамідки, матрійки, мозаїку, пазли; діяти із рамками на шнурування, застібання; відкривати і закривати коробочки, баночки різні за розміром, збільшуючи їх кількість (від 3 до 5-6);
- вчити діяти з предметами самостійно за словесною вказівкою дорослого, чи навідними запитаннями («Твоя лялька вже поїла?», «Що вона буде робити далі?»);
- спонукати до спільних ігор з іншими дітьми за принципом «не поруч, а разом»;
- виховувати первинні вольові риси характеру в процесі оволодіння цілеспрямованими діями з предметами (уміння не відволікатися від поставленого завдання, доводити його до завершення, прагнути до отримання позитивного результату тощо).
Пізнавальна діяльність дітей у найближчому природному і предметному довкіллі
- заохочувати до проявів пізнавальної активності, спостережливості, допитливості у процесі ознайомлення з природним і предметним довкіллям;
- продовжувати формувати уявлення про властивості об'єктів природи та особливості природних явищ;
- ознайомлювати з явищами природи ( йде дощ, падає сніг, дує вітер, світить сонце), формувати елементарні уявлення про причинно-наслідкові зв'язки у природі (дощ іде – зволожує земля – вода потрібна для життя рослин);
- залучати до спостережень за сонцем (сонце знаходиться на небі, воно світить, зігріває землю, нас і все навкруги), станом неба (чисте, хмари, блакитне, похмуре);
- ознайомлювати з властивостями піску (сухий, мокрий, вологий; можна пересипати, ліпити, перекидати совком, лопаткою); снігу (білий, холодний, сухий, блищить на сонці, мокрий, вологий, можна ліпити сніжки, сніговика); води (прозора, без запаху, може змінювати колір, ллється);
- вчити розрізняти пори року (весна, зима, літо, осінь) та їх характерні ознаки (тепло, холодно, зимно та ін.); продовжувати ознайомлювати із змінами, що відбуваються у природі (навесні – дерева квітнуть; взимку – стоять без листя);
- збагачувати уявлення про об’єкти живої природи та їх види (рослини, тварини – звірі, птахи, риби);
- формувати елементарні уявлення про рослини найближчого оточення; вчити відрізняти дерева від кущів, квіти від плодів;
- ознайомлювати із свійськими (кішка, собака, корова, порося) та дикими (заєць, ведмідь, лисиця, вовк) тваринами; характерними особливостями їх зовнішнього вигляду (мають голову, лапи, хвіст);
- ознайомлювати з птахами найближчого довкілля (горобець, голуб), їхньою поведінкою біля годівниць (чи на ділянці дошкільного закладу): літають, ходять, клюють, стрибають;
- формувати уявлення про характерні особливості зовнішнього вигляду риб (має очі, ротик, хвостик) та спосіб життя (живе у воді, плаває);
- виховувати дбайливе ставлення до тварин і рослин; залучати до посильного догляду за ними;
- вчити дотримуватися елементарних правил поведінки у природі (не смітити у парку, лісі; не топтати газони; не рвати квітів на клумбі);
- продовжувати ознайомлювати з працею дорослих (вихователь, помічник вихователя, двірник, продавець, лікар) та їх трудовими діями;
- збагачувати уявлення про предмети побуту (меблі, посуд, електроприлади) та одягу (головні убори, верхній одяг, взуття); вчити класифікувати їх за групами;
- ознайомлювати з видами транспорту (машина, трамвай, літак, пароплав); будівлями (житловий будинок, дошкільний заклад, магазин, лікарня); формувати уявлення про їх призначення.
3. Емоційно-ціннісний розвиток
Основні завдання
Розвиток спілкування дитини з дорослими і однолітками
- створювати сприятливі умови для розвитку елементарних форм самосвідомості дитини; продовжити формувати уявлення про себе (зовнішній вигляд, власні бажання);
розвивати прагнення до самостійного виконання дій (я сам - одягаюся, їм, граю);
- розвивати здатність адекватно емоційно реагувати на різноманітні життєві ситуації;
- виховувати позитивне ставлення до рідних; вчити виявляти свої почуття любові до мами, тата, інших членів сім’ї пестливими словами (мамочка, татусь, матуся), інтонацією, усмішкою, пропозицією допомогти, турботою (відпочинь бабусенько), ласкавими жестами і діями (погладити по голові, поцілувати, принести потрібну річ, зустріти, провести);
- сприяти розвитку соціальної поведінки та мовлення як засобу спілкування з дорослими та однолітками;
- розширювати уявлення про найближче соціальне середовище – сім’ю та стосунки у ній (зв’язок різних поколінь у родині – мама і тато, брати і сестри, бабусі і дідусі); виховувати повагу, взаємну турботу один одного;
- виховувати доброзичливе ставлення до однолітків, незнайомих дітей; вчити ініціювати встановлення контактів з однолітками; грати разом (грають з іграшками, виконуючи одну і ту ж дію), наслідувати ігрові дії іншої дитини;
- сприяти спілкуванню з незнайомими людьми різного віку; формувати уміння знайомитися з ними;
- залучати до відображення взаємовідносин між людьми в ігровій діяльності; вчити наслідувати дії своєї статі: дівчинка - мама, хлопчик - тато (у самостійній грі); відображати сюжет, виконувати дві-три послідовних дії (робить як мама, як лікар, не називаючи роль): за пропозицією дорослого, без показу, у самостійній грі;
- поглиблювати знання про правила спілкування, розвивати вміння дякувати за послугу, допомогу, відповідати на вітання, просити про послугу, не заважати іншим;
- створювати умови для орієнтування в поняттях «добре» і «погано»; прищеплювати звички культурної поведінки; формувати здатність до морально-етичних оцінок власних вчинків та вчинків інших людей.
4. Мовленнєвий розвиток
Основні завдання
Розуміння мовлення
- забезпечити подальшій розвиток розуміння мовлення дорослих;
- вчити розуміти:
запитання, пояснення, вказівки, зауваження; звернення дорослого до одного, двох, кількох дітей;
зміст розповіді, оповідань, казок, сюжетних текстів з використанням наочності (до 2 років 6 місяців) і без супроводу наочності; зміст мовлення про події та явища, яких не було в безпосередньому досвіді дитини, окремі елементи яких уже сприймалися дитиною;
розповіді про події у минулому і майбутньому часі; викликати в дітей спогади, розпитувати їх про спогади, про майбутню діяльність (свята, ранки, вистави, вихідні дні);
узагальнені поняття (меблі, квіти, іграшки);
назви властивостей, якостей, ознак предметів і явищ (м’який, твердий, солодкий), відношення між ними (просторові, часові, місцезнаходження);
- вчити:
відповідати на запитання за змістом знайомих текстів;
розрізняти й розуміти назви предметів за зовнішнім виглядом (формою, кольором, розміром): «принеси червоний великий м’яч і маленьку зелену кульку» і т. ін.;
управляти своєю поведінкою на основі розуміння мовлення дорослого (не можна туди йти, там вода, не можна пити холодну воду);
запам’ятовувати фрази, римовки, нескладні забавлянки, віршики, пісеньки; розуміти зміст доступних дітям морально-етичних понять (добрий, гарний, поганий, сміливий);
давати першу узагальнену оцінку позитивним і негативним героям одним словом: «гарний», «красивий», «поганий», співчувати позитивним героям, обурюватися поведінці негативних під час перегляду театралізованих дійств.
5. Художньо-естетичний розвиток
Основні завдання
Розвиток образотворчих задатків
Сприяти формуванню образотворчого етапу художнього розвитку:
- заохочувати до емоційного сприймання творів образотворчого (картини, ілюстрації, скульптури малих форм) і декоративно-прикладного (народна іграшка, керамічні вироби) мистецтва;
- вчити співвідносити зображення зі знайомими предметами і явищами довколишньої дійсності, з метою уточнення уявлень про їх зовнішній вигляд розвивати способи зорового і тактильного обстеження;
- знайомити з видами образотворчої діяльності (ліплення, малювання, аплікація) та конструюванням; з матеріалами – глиною, тістом, пластиліном, папером різної фактури, фарбами, олівцями, фломастерами, крейдою, пластмасовим та дерев’яним конструктором тощо;
- сприяти поступовому переходу від простого маніпулювання з матеріалом до елементарного зображення простих за формою предметів;
- спонукати повторювати дії дорослого та за власним бажанням створювати елементарні зображення знайомих предметів;
- викликати інтерес до спільної творчості з дорослим та з іншими дітьми у процесі створення колективних композицій різної тематики;
- сприяти засвоєнню елементарних прийомів зображення у ліпленні, малюванні, аплікації доступними засобами художньо-образної виразності (колір, форма, лінія, пляма, ритм та ін.);
- привчати бути охайними, дотримуватися правила під час образотворчої діяльності (не м’яти папір, малювати лише на папері, ліпити на підкладинці);
у ліпленні
- вчити діяти з пластичним матеріалом (місити, розминати, відривати й відщипувати шматочки, припліскувати, ставити відбитки, стискати, сплющувати, розкачувати, робити заглибини пальчиком тощо);
- залучати до створення простих форм (зернятка, млинець, колобок, цукерка, ковбаска тощо);
у малюванні
- заохочувати до малювання в межах аркуша паперу фарбами, кольоровими олівцями, фломастерами;
- вправляти у створенні зображень предметів і явищ довкілля доступними художніми засобами виразності – лінія, крапка, пляма, ритмічні мазки;
- вчити:
- правильно використовувати пензлик, малювати ним горизонтальні, вертикальні, хвилясті, криві лінії й замикати їх у форми (округлі, прямокутні);
- розрізняти і називати основні кольори (білий, чорний, жовтий, зелений, червоний, синій), використовувати при створенні роботи контрастні сполучення кольорів у процесі малювання;
- заохочувати до використання нетрадиційних технік малювання фарбами (пальчиком, долонькою, штампування, монотипія);
в аплікації
- знайомити з різними властивостями паперу (легкий, тоненький, рветься, шарудить, має колір);
- залучати до створення простих композицій із викладання готових вирізаних деталей;
- вправляти у доборі кольорів, розвивати почуття кольору і ритму;
у конструюванні
- знайомити з назвами будівельних деталей (кубик, цеглинка) та їх функціональними можливостями;
- спонукати до самостійного добору будівельного матеріалу, конструктору для створення певного образу і його обігрування.
Розвиток музичних задатків
У повсякденній життєдіяльності дітей
- створювати в групі розвивальне мистецьке середовище, що спонукає до творчих проявів, виявлення музичних задатків;
- залучати до слухання співу вихователя (колискові, мирилки, забавлянки, заклички, танцювальні), сприйняття в аудіо записах українських народних колискових пісень (Н. Матвієнко та ін.), творів сучасних композиторів, класичної, народної та дитячої музики, музично-ілюстрованих казок, мультфільмів;
- розвивати здатність вільно рухатися відповідно характеру музики, грати з музичними іграшками, надавати можливість вмикати улюблену музику на планшеті;
- використовувати релаксаційну музику в аудіо запису («Шум літнього лісу», «Шум лісу») на основі звуків природи, народних і класичних творів;
- співати пісні, за допомогою яких повсякденні дії (миття рук, вдягання, засинання) стають привабливими ритуалами.
На музичних заняттях
у слуханні музики
- вчити слухати короткі пісні та інструментальні п’єси образно-ігрового та класичного характеру у виконанні педагогів;
- підтримувати мимовільні емоційні, рухові, мовленнєві прояви;
- вчити аналізувати звуки з довкілля (капотить, співає, тупотить, ллється, шумить, гуде тощо), зіставляти їх із музичними звуками;
- вправляти у розрізненні музичних частин і творів контрастного характеру (весела, сумна), темпу (швидка, повільна), динаміки (голосна, тиха) музика;
- вчити пов’язувати музичний жанр із дією (колискова – колисати, маршова – маршувати, танцювальна – танцювати);
- формувати здатність емоційно відгукуватись на музику різного характеру (весела, спокійна, рухлива, бадьора тощо), уміння вслуховуватися у музичний твір, цілісно сприймати його, дослуховувати до кінця, порівнювати музичний настрій із власним станом (весела музика – нам весело), радіти красивій музиці;
у музичних рухах
- розвивати вміння рівномірно крокувати, бігати, стрибати в характері музики (помірно, весело, бадьоро);
- вчити ритмічно виконувати образно-ігрові рухи (як звірятка весело стрибати, як пташка легко бігати тощо), танцювальні рухи (рівномірні плескання в долоньки, веселі ручки, змахування хустинкою; вільне розведення рук у боки або спрямування їх униз до ноги, що стоїть на підборі; похитування-переступання, виставляння ноги на підбор, дрібушечка, притупування однією ногою; пружинки), рухи з предметами (струшувати брязкальцем, дзвоником, вдаряти у бубон);
вчити утворювати коло, звужувати його, рухатись однин за одним ходою, вільно розбігатися, танцювати по-одному і в парі; наслідувати мімічну і рухову виразність педагога, змінювати рухи за ним і самостійно.
у співах
- виховувати бажання вслухатись у красу співочого голосу педагога, підспівувати йому, заохочувати до наслідування співочих інтонацій дорослого;
- вчити чіткої артикуляції тексту у співі, підспівування окремих складів і слів, закінчення музичних фраз, співу коротеньких співаночок, пісень (діапазон мі-соль, мі-ля);
- виховувати інтерес до народної та дитячої пісні.
у музикуванні
- формувати загальне поняття про музичні інструменти, назви і звучання шумових та ударних іграшок-інструментів (брязкальця, коробочки, дзвіночки, ложки, бубон, музичний молоточок);
- вчити найпростіших способів гри на них, відтворення рівномірного ритму, помірного темпу, контрастної динаміки;
- зацікавлювати мелодійним звучанням іграшок з фіксованою мелодією (органчик, музична шкатулка), використовувати їх в іграх, у процесі розповідання казки.
у музично – дидактичних завданнях
- розвивати музичний слух і чуття музичного ритму, слухове зосередження;
- зацікавлювати звуками із довкілля, музики, вчити розрізняти звукові сигнали іграшок і людей (а-а, плаче лялька – а-а, а-а, а-а-а, ласкаво співає матуся), предметів і природи (бум-бум-бум, зайчик б’є у барабанчик; кап-кап-кап, капотить дощик), птахів і звірят (тук-тук, постукує дятел; ко-ко-ко, квокче курча);
- формувати вміння вслухатися в музику і відрізняти музичні звуки за силою, тембром, висотою, тривалістю;
- вчити наслідувати дорослого у відтворенні низьких і високих інтонацій, тихого і голосного звучання музичної іграшки, тембру іграшки-інструменту, контрастного темпу оплесків, ритму кроку і бігу.
Залучення до театралізованої діяльності
- у процесі ознайомлення з малими формами фольклору (утішки, заклички, забавлянки, віршики, пісеньки), казками вчити передавати рухи та дії героїв відповідно до їх змісту;
- знайомити з різними доступними для розуміння видами театру (ляльковий, тіньовий, настільний, рукавички);
- залучати до розігрування знайомих творів у музичному супроводі з використанням атрибутики і костюмів;
- виховувати зацікавленість до театральних дійств, заохочувати до вияву позитивних емоцій;
- вправляти у наслідуванні голосів птахів, тварин, передачі елементарних рухів птахів і тварин (пташка – літає, зайчик – стрибає);
- вчити імітувати рухи та дії персонажів, передавати особливості образу звуконаслідуванням, жестами, інтонаціями.
Організація педагогічного процесу в різновіковій групі днз №8 має свої особливості
і складності, вимагає від педагога знання програм усіх вікових груп,
вміння зіставляти програмні вимоги з віковими та індивідуальними
особливостями дітей, здатності правильно розподіляти увагу, розуміти і
бачити кожну дитину і всю групу в цілому, забезпечувати розвиток дітей
відповідно до їх можливостей.
З метою раціональної побудови педагогічного процесу, педагоги визначили
склад групи, виділили дві підгрупи і відповідно до них диференціюють
освітньо-виховну роботу.
Освітньо-виховна діяльність в днз №8 здійснюється
педагогами у процесі повсякденного життя і самостійної
діяльності дітей (ігрової, трудової і т.д.), а також у процесі занять.
У першому випадку вихователь перш за все створює умови для
різноманітної і цікавої діяльності і гарного самопочуття кожної дитини,
виховує поведінку і правильні взаємовідносини дітей між собою і з
дорослими, уточнює дитячий досвід і уявлення, закріплює наявні знання,
розширює кругозір дитини. У процесі занять вихователь організовує
навчальну діяльність усіх дітей, формує вміння діяти відповідно до
отриманих від дорослого вказівками, планомірно і послідовно навчає
дітей нових знань і вмінь, розвиває пізнавальну активність.
Найбільш ефективною для дітей раннього віку формою навчання є
дидактичні ігри, в яких вони непомітно для себе засвоюють необхідні і
доступні за віком відомості й уміння.
Дидактичні ігри і заняття дають позитивні результати за умови
планомірності їх проведення. Педагог, попередньо добре вивчивши зміст
відповідного розділу програми, розподіляє матеріал по заняттях,
дотримуючись принципу послідовності від простого до складного.
У ранньому віці діти ще в дуже незначній мірі здатні до довільних,
вольових зусиль, вони не можуть змусити себе робити те, що не викликає
інтересу. Тому їх успіхи на заняттях визначаються не тільки доступністю
і цікавістю пропонованого програмного матеріалу, а й емоційним
ставленням до занять, зацікавленістю.
Вимоги до
створення предметно-розвиваючого середовища в різновіковій групі днз №8
 Середовище
розвитку дитини - простір життєдіяльності дитини. Це ті умови, в яких
протікає її життя в днз, в тому числі предметно-просторове та соціальне
середовище.
Розвиваюче середовище дає дитині можливість відчувати і використовувати
свої здібності, дозволяє їй проявляти самостійність, стверджувати себе
як активного діяча. Активність дитини в умовах збагаченого
розвиваючого середовища стимулюється свободою вибору
діяльності. Дитина грає, виходячи зі своїх інтересів і можливостей,
прагне до самоствердження, займається не з волі дорослого, а за власним
бажанням.
Створюючи розвиваюче середовище групи, педагоги враховують особливості
дітей: вік, рівень їх розвитку, інтереси, схильності, здібності,
статевий склад, особистісні особливості та інше.
Крім того, дітям повинно бути ясно видно, як пересуватися по груповій
кімнаті, щоб не перешкодити діяльності інших дітей. Для вихователя
важливо, щоб групова кімната добре проглядалася, щоб він міг бачити
всіх дітей. Такий простір допомагають створити стелажі з відкритими
полицями, які одночасно і розмежовують простір, і залишають його
вільним для спостереження.
Ігри та посібники в групі багатофункціональні, комбінаторні,
варіативні.
|
