Лічилки
Котилася торба
З великого горба.
А в тій торбі
Хліб-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуритися
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь - вийшов князь!
Тут циганка ворожила,
Шматок сала положила.
Ось воно є - щастя твоє!
Летів рій бджілок
зі ста лічилок.
Зійшлися діти,
давай лічити,
бо кожна бджілка,
немов лічилка:
кого укусить -
жмурити мусить.
Раз, два, три, чотири, п'ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Зараз я іду шукать!
Качка з річки йшла,
гурт качок вела:
це - качатко сиве,
це - як жовта слива,
це - брудненький квачик,
це - м'якенький м'ячик,
це - як вовни жменька,
це - кривеньке,
це - сніжок побіг...
Скільки ж їх усіх?
Бiля двору - дві Федори,
біля ґанку - дві Тетянки,
а на лузі - дві Ганнусі,
біля річки - дві Марічки.
Ой, дівчаток тих багато.
Порахуйте їх, малята.
Гулі, гулі -
такі очі,
як моргулі.
чинки, чинки -
такі очі,
як мисчинки,
чата, чата -
такі очі,
як горщата.
Нашa совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!
Ходила квочка
коло кілочка.
Водила діточок
біля квіточок! Квок!
Сітка, вітка,
дуб, дубки -
поставали козаки,
Шабельками брязь -
вийди, князь.
Ігдики, цигдики,
цигдики де,
Абель, фабель, дурмане,
Ікі, тікі, граматікі,
Оц,
клац,
заєць.
Ходить бусол по болоту
просить хлопців на роботу.
Хлопці кажуть:
- Не піду!
Бусол каже:
- Заплачу.
Котьо, котьо, котьоло
через море їхало,
золото, срібло везло.
Подоляночко, вставай,
свого перстеня шукай.
Сидить жаба під корчем,
зачинає рити,
На кого це слово впаде,
той буде жмурити.
Раз, два -
дерева
три, чотири -
вийшли звірі,
п'ять, шість -
падолист,
сім, вісім -
птахи в лісі,
дев'ять, десять-
це сунички
підвели червоні личка.
- Ласю-Парасю,
Де була?
- У лісі,
- Що їла?
- Горісі,
- Чим кусала?
- Зубами,
- Куди клала?
- До мами.
За горами, за лісами
cтоїть бочка з пирогами.
Раз, два, три -
то жмурити будеш ти!
Стоїть верба над потоком.
Похилилась трохи боком.
Похилилась до води,
Ти лови.
Тікав заєць через міст.
Довгі вуха, куций хвіст,
А ти далі не тікай,
рахувати починай,
раз, два,три - вийди ти.
< < < < Повернутись < < < <
|