Повернутись на Головну
Повернутись на бібліотеку




Казочка про водичку

(Конспект інтегрованого заняття для дітей молодшого дошкільного вік 3-4 роки)







Мета: Розвивати у дітей поняття про відносність – хмара, дощ, вода; фонематичний слух, дихання, імітувати голосом падіння крапель: крап, крап, крап; мислення у дітей, сприяти мовленнєвому розвитку, розвивати моторику рук. Ознайомити дітей з явищами, які відбуваються в природі: дощ - це вода, що падає з хмари, - це маленькі крапельки води, що піднялись в гору з парою і утворили хмарки. Дощ необхідний для росту рослин, вода необхідна людям і тваринам. Закріпити знання, що вода прозора, без запаху, розливається, ллється, тече, чисту воду п’ють. Вчити правильно користуватися предметами – знаряддями, виховувати бережливе ставлення до води. Закріпити вміння дітей кінцівками пальців малювати краплини дощу, розміщувати їх по всьому аркушу паперу. Продовжувати вчити дітей працювати з кубиками Зайцева, писати кубиками: дощ, вода. З метою викликати у дітей цікавість до самостійного написання - викладання слів.

Попередня робота: предметно-пошукова діяльність: ігрові дії з предметами, які плавають. Поливання квітів в куточку природи. Досліди з водою (чиста, прозора, брудна, тепла, холодна). Читання художніх творів, заучування колискової. Бесіди з дітьми про зимівлю деяких тварин (жаби, ведмедя, їжака).

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Діти заходять в групову кімнату. Вітаються з гостями.

Вихователь:
- Дітки, чи подобається вам слухати казки? (Так).
- Сідайте всі зручно. Та вирушаємо коли ласка, в ось таку чудову казку.
Сьогодні ми з вами помандруємо в казочку, яка називається «Казочка про водичку».
Вихователь:
- В лісі під ялинкою, будинок є казковий. В тому будиночку дві мишки – Пухнасте вушко та Швидкі лапки.
Вранці Пухнасте вушко встало раніше, щоб не пропустити своє чарівне проміннячко. Але поки воно вискочило з будинку, все небо було затягнуте хмарами, і накрапав дрібний дощик.
Швидкі лапки, якому дуже хотілося подивитися, як Пухнасте вушко розмовляє із сонячним променем, висунуло мордочку слідом за ним, але одразу сховалося назад і покликало братика:
- Залазь назад, у теплу постіль, бачиш, який дощ. Сьогодні твій чарівний промінчик не прийде.
Пухнасте вушко: Ні , я все-таки піду, почекаю, раптом де-небудь у хмарах з’явиться віконце.
Довго влаштовувалось Пухнасте вушко на гілці, намагаючись вибрати зручне місце.
Тільки воно примостилося під зеленою, пухнастою гілочкою, як раптом (зацікавити) велика крапля, скотившись із довгої зеленої гілки, впала йому прямо на ніс.
Пухнасте вушко:
- Ну чого прилетіла, через тебе сонячного промінчика не дочекаєшся, - дорікнуло краплинці мишенятко й хотіло вже стряхнути її, як раптом почуло:
- Сонячний промінчик залишився у височині, а мене послав на землю. Адже він дає землі світло й тепло, а я напуваю її. Ми друзі. Запрошую тебе, Пухнасте вушко, помандрувати зі мною.
Підхопив вітерець краплинку з мишеням тай посадив на хмаринку (паперова хмарка, приклеїти на коробочку)
Хмарка йшла на іменини
До сестрички до хмарини,
В подарунок дощ несла,
Й ненароком розлила.


ІІ. Пальчикова гімнастика:

Вихователь:
- Покажемо як крапали крапельки.

1) Крап-крап, крап-крап,
- Дощик накрапає
Крап-крап-крап
- Барабанимо пальцями по голові плечах
– як завгодно.
(Ці краплинки зібрались в струмочок).

2) Буль-буль, буль-буль,
- Біжимо або почергово пальцями однієї руки
Буль-буль,
- струмочок другій, від плеча до долоні.
(або пальцями біжить обох рук по ногах).
(Ці струмочки впадають у річечку).

3) Жур-жур-жур, жур
- Долонь на долонь, пальці переплітаємо, це річка, яка тече в напрямку від нас
(якщо струмочок на руках, то на рівні пояса. Якщо по ногах – над підлогою),
Жур-жур, річка тече, (річечки).
Жур-жур.

4) У море велике-велике впадає
- розводимо руки широко в сторони малюючи велике море. Слова «велике»
- руки ведемо в зворотному напрямку «впадає» - руки прижимаємо до грудей.

5) А з моря в спеку пара піднімається
- малюємо в повітрі спіральку знизу в гору.

6) І в небо (це пара) летить, в хмарки збирається
- хмарки зображуємо руками щепленими над головою
7) А з хмаринки дощик йде
- знову барабанимо пальцями по голові, плечах як завгодно. Крап…


Вихователь:
І не стало хмаринки, вона перетворилася на краплинки. Ой, погляньте, скільки краплинок накапало в склянку.
(Показати склянку з водою).
Вихователь: - Що можна сказати про цю водичку?
- Чи має вона колір? Чи прозора вона…(опустити в склянку предмет).
- Що ми побачили в склянці? Чому ? (Вода прозора).
- Отже яка вода?
- Чи має вона запах?
(Запропонувати понюхати дітям воду).
Вихователь: - Отже вода прозора, чиста, без запаху.
- А як можна використати дощову воду? Дощик поливає рослинки
(Пити її не можна бо вона пройшла через повітря , яке може бути забрудненим). - Зараз ми з вами поллємо одну кімнатну рослину. (Як називається?).

Щоб пригадати, як це правильно робити, вчитель дає доручення одній дитині, решта спостерігають.
Вихователь: - Спочатку водичку переливаємо зі склянки в лійку. Поливати рослину потрібно охайно, носик лійки ставити на край горщика. Рости великий сад.
(Обіграти).
Вихователь: - Рослинка листячком прошепотіла нам: «Дякую».
Вихователь: - Дощик, коли напуває землю, співає пісеньку. Подивіться та прислухайтеся, вода може крапати голосно, тихо.
(взяти металеву мисочку – вчитель демонструє як капає вода).
Далі вихователь ллє з лійки воду в металеву мисочку, піднімаючи й опускаючи носик лійки.
Вихователь: - Що ми бачимо? Що відбувається з водою?
- Вона ллється тоненькою цівочкою. Широкою цівочкою, не видно повільно.
- Ось яку гарну пісеньку сьогодні співає нам водичка.


ІІІ. Вихователь:
- Краплинка-трудівниця та Пухнасте вушко полетіли далі. А давайте й ми разом з краплинкою помандруємо?
Діти йдуть за вчителем до озера (блакитна тканина – озерце; камінці, подушечки, біля озера миска з водою, камінчик, паперовий кораблик).
Біля теплої води,
Де маленька річка,
Жабка з жабкою сидять
Братик та сестричка


Вихователь: бере на руки жабку. Вона тремтить.
- Чому тремтить жабка (бо холодно).
Вихователь: Їй пора спати, адже на дворі холодно. Вона спить цілу зиму і просинається навесні. Хто з вас знає, де живе жабка?
(Відповіді дітей).
Вихователь: - Правильно, жабка живе у водоймі, в озері, в болоті. Отже заспіваємо жабці колискову і віднесемо її до казкового, чистого, красивого озера.
Діти : Жабко, спи, жабко, спи.
Аж до самої весни.
Діти відносять жабку до озера.
Вихователь: - Здається, дітки, я знаю чому не спала жабка, нас чекала. Подивіться, який сюрприз приготувала нам.
Біля великої миски з водою лежить камінчик і паперовий кораблик.
Вихователь пропонує комусь кинути камінчик у миску з водою.
Вихователь: - Подивіться, що з ним сталося. Правильно, він потонув, тому що важкий.
Інша дитина опускає кораблик.
Вихователь: - Посидимо тихенько подивимося чи спокійна тиха водичка, а тепер спробуймо, як вітерець подмухає на наш кораблик. Бачите, він не тоне, пливе, бо легенький, виготовлений з паперу, от які дива подарувала нам краплинка-водичка.


IV. Підійти до мольберта (біля вікна) на ньому лист з намальованими хмаринками (відкрити).
Вихователь: - Дітки, ми з вами в казці, значить і пальчики наші чарівні, а давайте з ними намалюємо портрет дощику.
- А тепер покажіть, як крапає дощик (постукування вказівним пальцем по долоні іншої руки),
Крапа дощик - накрапайчик,
Барабанить в барабанчик.


Колективне малювання.
– Летять рясні краплинки на землю, зволожують її.
(Діти миють руки в умивальній кімнаті).
 Вихователь: - Який гарний дощик накрапає. Давайте підпишемо його портрет.
Діти викладають кубиками слово –дощ. (Сідають на місця).
V. – Ось і закінчилась мандрівка. Краплинка полетіла далі напувати землю. Всім же хочеться водички. Пухнасте вушко дуже втомилося. Пішло мишеня собі в будиночок погрітися. Зарилося в суху підстилку і йому наснився дивний сон.

Розробила заняття: Конончук В.М., вихователь ДНЗ №8