Діти визначають вчинок і піднімають картку відповідного кольору. - Якщо я називаю поганий вчинок, ви піднімаєте картку чорного кольору, коли добрий – зеленого. Допомагати другові в біді. Когось образити. Захистити слабкого. Когось обдурити. Ділитися тим, що маєш. Не слухатися старших. Вихвалятися перед кимось. Радіти з чужої біди. Співчувати, якщо з кимось сталося нещастя. Дражнитись. Ображатись через дрібниці. Пробачати і просити пробачення, якщо когось образив. Поважати інших. - Ви справились із цим завданням. Ще одна пелюстка з’явилась на квітці. 6. Дидактична гра «Кошик добрих справ». - Пригадайте, яку добру справу ви зробили вчора, сьогодні чи кілька днів тому назад. - Розкажіть про неї. Діти розповідають і кидають квітку в кошик добрих справ. - У нас тепер повний кошик добрих справ. (додають ще одну пелюстку). 7. А тепер пропоную піти на «галявину слів». - Тут живуть слова, але вони якісь сумні, злі, темні. Давайте їх перетворимо на радісні, теплі, добрі, веселі. Дидактична гра «Назви слово, протилежне за значенням» Ніч – день, темний – світлий, сумний – веселий, злий – добрий, сваритися – миритися, руйнувати – будувати, жадібний – щедрий, горе – радість, ворог – друг, сльози – сміх, війна – мир, ненависть – любов, страх – сміливість, байдужість – співчуття, брехливий – чесний. (Діти збирають картки із словами на килимку і підбирають до них протилежні за значенням слова.) 8. Прислів’я про добро. - Не роби іншим того, чого собі не бажаєш. - Зла людина зліша за вовка. - У лиху годину пізнаєш вірну людину. - Хто людям добра бажає, той і собі має. 9. У всіх нас з вами настрій може бути різний. І залежить він від різних ситуацій в нашому житті, в які ми потрапляємо. Ось зараз ми пограємо в гру «Продовж речення». «Мені весело, коли …» «Мені сумно, коли …» «Я сердитий, коли …» - Так, у нас, у наших друзів, у всіх людей бувають такі моменти в житті, коли наші почуття керують нами: ми неспокійні, роздратовані, когось можемо образити грубим словом чи своїм вчинком, розповісти чиюсь таємницю, образитись через якусь дрібницю, і тоді так неприємно на серці, а тому ми повинні вчитись стримувати свої негативні емоції, вміти взяти себе в руки. - Ось які поради дає нам Фея Добринка. Порада № 1. Взяти себе в руки. Як лише відчуєте, що так і не терпиться когось обізвати, штовхнути, викрикнути, коли треба помовчати (щось у вас не виходить) – треба довести свою силу; обхватити долонями лікті і сильно притиснути руки до грудей – це поза стриманої людини. - Давайте спробуємо. Вправа на саморегуляцію. Порада № 2. Коли відчуваєте, що назовні рветься викрикування, а треба змусити себе стриматись, промовчати – подивись на щось зовсім маленьке і прикуси язичка. Ось так. Порада № 3. Вдихни повітря. Коли роздратовані – вдихніть повітря глибоко-глибоко і тихенько, повільно видихніть, щоб самі не чули свого видиху. Спробуємо. 10. А ви знаєте, що слово в житті людини має дуже велике значення? Словом можна образити, завдати болю, а можна й розважити, пожаліти, розвеселити. - Будьмо уважні, коли розмовляємо, слідкуйте за своєю мовою. - На жаль, часто наше мовчання буває забруднене грубими, образливими словами, які дехто вживає щодо своїх однокласників, друзів чи рідних. Образливі слова, як сміття, засмучують, ображають людину, псують стосунки з нею. Викинем ці образливі слова із свого мовлення, як викидають сміття, щоб вони ніколи не звучали і не засмучували нікого. Віднині, свої почуття виражайте лише приємними, лагідними словами, які створюють приємний настрій у співрозмовника. - І сьогодні ми спробуємо сказати такі приємні слова одне одному, але трохи пізніше. А зараз пригадаємо прислів’я про слово. - Слово не стріла, а глибоко ранить. - Слово чемне кожному приємне. - Слово не горобець – вилетить не спіймаєш. - Тепле слово і у мороз зігріє. - Мале зле слово, а велику образу творить. - Щире слово, добре діло душу й тіло обігріло. (Ще одна пелюстка додається до квітки) - Ну ось, ми і зібрали всі пелюстки і в нас вийшла чудова квітка (діти читають слово «ДОБРОТА») - Ми виконали всі завдання. Багато добрий справ зробили і розповіли про них. - Ми наближаємось до королівства Феї Добринки. 11. Але в нас ще одна перешкода – глибоке озеро. Але це нас не зупинить, бо ми самі стали морськими хвильками. - Беріть стрічечки і ставайте в коло, я торкаюсь кожного стрічкою і ви вже морські хвильки. Гра-етюд «Ми – морські хвильки». (Звучить запис музики (шум моря). Діти виконують рухи зі стрічками блакитного кольору.) Присіли зі стрічками, закрили очі. - Уявіть собі, що ви – морські хвильки. Відкрили всі очі. На морі – ранок. Повільно сходить сонечко. І повільно піднімаються хвильки. Повіває легенький свіжий вітерець. Хвильки на морі легенькі, спокійні. Сонечко зійшло, кинуло своє проміннячко на хвильки, заспівали чайки, хвильки заблищали, засміялися, заграли в промінцях сонечка. Вони веселі. Привіт сонечко! (Хвилька грається з сонечком). Вона блищить і переливається! Сміється хвилька! Хі-Хі-Хі! Ха-Ха-Ха! Так весело! Поволі вітерець стихає … Хвилька каже: ш-ш-ш …Хвилька спокійна, лягає на берег тихо і лагідно… Присідають, нахиляють голови до низу, руки зі стрічкою витягують поперед себе. - Складаємо стрічки. Наша подорож закінчується. З’являється Фея, вона дарує сердечко. - Це серце дуже доброї людини. Воно велике і світле. Воно вміє любити і радіти, сумувати і співчувати. Воно може змінити людину, зробити її доброю. - А тепер, діти, станемо в коло. Фея дарує нам тепло і любов свого серця, воно переповнено радістю і любов’ю. - Ми доторкнемось до свого сердечка, щоб воно увібрало усі найкращі ваші почуття, усю любов і тепло, і передамо їх одне одному, і будемо говорити при цьому приємні слова одне одному. Діти по черзі передають сердечко один одному і при цьому говорять компліменти.
11. Але це ще не все. У всіх у вас є близькі рідні люди, яких ви любите. Вам, мабуть, хочеться і для них зробити щось приємне. І сьогодні ми навчимось виготовляти вітальну листівку «Сердечко». І ви зможете подарувати її комусь із своїх рідних, чи своєму другові. - А коли будете виготовляти цю листівку, то подумайте, які слова ви скажете чи напишете на зворотньому боці, щоб та людина відчула вашу любов і тепло. І щоб тепло і любов вашого сердечка передалось і їм. - А тепер уважно подивіться на листівку, що на ній зображено? - Так, сердечко червоного кольору, прикрашене кольоровою стрічкою та аплікацією. - Підійдемо до столу і послухаємо, як його робити. Пояснення вихователя. Після того, як зробили листівку, діти стають півколом, тримають листівки. - Ви вже подумали, кому подаруєте листівку і які слова, побажання скажете і обов’язково з посмішкою. Відповіді дітей. Вірш
|